Шкідливі поради: як заощадити на GPS моніторингу. Покрокова стратегія.
1. Проводимо тендер.
На першому етапі потрібно усвідомити, що в Україні багато компаній, які надають послуги моніторингу. З цього одразу напрошується висновок, що без тендеру не обійтися. Основне завдання на даному етапі - створити більше пафосу. Методів два: оголошення тендеру на спеціалізованих майданчиках (складніше) або розсилання знеособлених пропозицій усім підряд компаніям, які потрапили під руку. На цьому етапі головне не вдаватися в питання формулюючи технічне завдання коротко і по суті: хочемо бачити все, і рішення має коштувати мінімальні гроші. Дійсно працелюбні компанії вишикуються в чергу, щоб взяти участь у цьому цікавому проєкті, а ті компанії, які відпали, з великою ймовірністю вимагатимуть поглиблення в питанні та, відповідно, додаткових витрат.
2. Заощаджуємо на абонентській платі.
Після того, як ми заощадили на обладнанні, починаємо економити на абонентській платі. Саме час заявити постачальнику, що ми не розраховували на щомісячні платежі та взагалі планували поставити свої sim-картки. Це, як мінімум, буде сильною позицією в торгівлі, також ви дасте зрозуміти постачальнику, що з вас брати гроші ні за що не вийде. Як варіант можна вимагати кілька місяців безоплатного обслуговування на період становлення проєкту та пообіцяти надалі збільшення бюджету.
3. Заощаджуємо на співробітниках.
Під проєкт не потрібно брати додаткових людей, тим більше кваліфікованих та з досвідом роботи у сфері GPS. Найкраще проєкт доручити офісному співробітнику, який підвернувся під руку. Це може бути бухгалтер. Адже зняти звіт по GPS - це всього три кліки, а завдання навчити співробітника автоматично падає на GPS-ників.
Хочеться відзначити, що реалізувавши перші три кроки, ми вже проробили величезну роботу і створили міцний фундамент для подальшої експлуатації.
- Робота із першими проблемами.
4. Виганяємо неугодних водіїв.
Тут важливо розуміти, що будь-які проблеми мають лише два джерела: або водій, або джипіесники. Наприклад: ми знімаємо звіт і отримуємо свідомо високу цифру. Тут найімовірніше винен водій, і різницю витрат щодо очікуваних можна відразу відняти від зарплати. Будь-які аргументи водія необхідно сприймати як спробу замилити очі, а його загрози звільнення - як маніпуляції.
5. Напружуємо постачальника послуг моніторингу.
Після того, як перші 5-10 водіїв звільнилися, важливо зробити стратегічну паузу в кадрових рішеннях і перейти на постачальника GPS послуг. Якщо витрати пального не впали, і цифри далекі від очікуваних - можна сміливо зробити висновок, що винні джипіесники. Потрібно пам'ятати, що їх завдання - забезпечити безперебійну роботу обладнання попри всі зовнішні фактори. Факти виявленого впливу на систему з боку водіїв та складені акти слід оцінювати як спробу видавити з вас зайві гроші. Потрібно пам'ятати, що за послуги сплачується абонентська плата, тому постачальник послуг повинен не тільки стежити, щоб кожний з транспортних засобів коректно працював, але й усувати будь-які несправності своїм коштом. Якщо водій зміг вплинути на систему, це недопрацювання постачальника послуг. Стратегія роботи з постачальником нехитра: абонплату не сплачуємо до моменту усунення всіх проблем, сервісні виїзди з усунення не сплачуємо, навіть якщо зафіксовано зовнішній вплив. На усунення будь-яких несправностей даємо максимум на добу незалежно від розташування машини.
6. Вводимо штрафні санкції.
До договору послуг у gps-моніторингу підписуємо додаткову угоду, згідно з якою покладаємо на постачальника послуг штрафні санкції за будь-які збої обладнання, порушення строків усунення та компенсацію втраченої вигоди. Такий хід змусить GPS-ників серйозно ставитися до ваших заявок і усувати їх протягом доби. Також має сенс прописати умови при яких будь-який факт збою при передачі даних, або їх втрата тривалістю від 30 секунд може бути причиною для ануляції нарахування абонентської плати за поточний місяць.
7. Вибір нового постачальника послуг.
Як правило, перший постачальник послуг втрачає свою ефективність вже відразу після тендеру і віджиму за розміром абонентської плати. Саме час визначитися з новим постачальником, у яскравих фарбах окресливши всі проблеми, які були в попередньому договорі. Новому постачальнику послуг важливо донести, що купівля нового обладнання не розглядається, і бюджету на перепрошивку старого немає. Новий постачальник послуг має показати серйозність намірів до співпраці шляхом швидкого та безкоштовного переведення всього автопарку на свій продукт. Питання абонентської плати можна позначити, але після виконання всього обсягу робіт і налагодженні роботи устаткування належним чином.
---
Як показує практика, перший постачальник послуг на етапі впровадження може протриматися до 4 місяців, новий постачальник послуг. натхненний можливістю перевести обладнання під себе, також може попрацювати три місяці. Ентузіазм нового постачальника послуг можна регулярно підігрівати інформацією про те, що вам щотижня надходять інші комерційні пропозиції. Якщо новий постачальник буде говорити, що обладнання не відповідної якості або не підходить під ваші завдання - потрібно твердо і впевнено стверджувати, що у попереднього постачальника все працювало і донести до них, що не потрібно розслаблятися, а необхідно виконати взяте на себе завдання на вже купленому обладнанні (див. крок 1) з нульовим бюджетом. Як варіант - можна укласти договір про готовність оплачувати абонентську плату після введення комплексу в експлуатацію.
При грамотному підході кожен наступний постачальник послуг GPS може забезпечувати роботу обладнання до 3 місяців, а якщо врахувати, що на ринку не менше 30-40 серйозних гравців, то комплекс може пропрацювати до 10 років. Періодично потрібно підвищувати ставки і як умову переходу на компанію вимагати встановлення іншого обладнання.
Якщо всі сім кроків грамотно виконані, а сьомий пункт повторюється з регулярністю в 3-6 місяців, то ми отримуємо серйозний економічний ефект: витрати на GPS моніторинг будуть прагнути до нуля, співробітники вашого підприємства постійно будуть у тонусі, а серед водіїв буде постійний кіпіш. Не один робочий день не проходитиме без розбору польотів. Водії не тільки боятимуться торкатися кришки паливного бака, а й навіть не дивитимуться на блок GPS обладнання.
А на якому етапі стратегії економії зараз перебуваєте ви? Якщо один або кілька пунктів вам не сподобалися, або їх важко впровадити на підприємстві, то, можливо, вас зацікавить стаття "Як заощадити не на GPS-моніторингу, а на паливі?"